Росія атакує дата-центри України, намагаючись послабити її цифрову економіку

Увечері 23 вересня Росія вдруге за день завдала удару по конгресно-виставковому центру «Парковий» у Києві, де працює великий дата-центр. Пошкодження обладнання спричинило перебої з інтернетом приблизно для 100 тисяч абонентів у столиці та Київській області, а наслідки відчули також користувачі в інших регіонах.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія свідомо б’є по великих українських дата-центрах, прагнучи позбавити людей доступу до інформації. Він підкреслив, що від цієї інфраструктури залежить отримання термінових повідомлень про ракетні та дронові загрози, які можуть рятувати життя.

Росія назвала NewTelco та United DC цілями удару

Російське військове відомство повідомило про нібито цілеспрямовану атаку на два київські центри обробки даних — NewTelco та United DC. Там стверджували, що ці майданчики забезпечували трафік українських військових і спецслужб.

Після обстрілу оператор UTELS заявив, що його вузлове обладнання, розміщене в одному з уражених дата-центрів, втратило живлення. Компанія розпочала розгортання резервних каналів і поступове відновлення послуг для абонентів.

Провайдер «Павутина» повідомив про пошкодження кількох об’єктів цифрової інфраструктури. У певний період не працювала майже половина його мережі, були уражені критичне устаткування та лінії зв’язку. Згодом компанія відновила майже всю мережу, задіявши резервне обладнання.

KyivLink також повідомив про ураження технічного майданчика та тимчасову втрату інтернет-доступу частиною клієнтів. Crazy Network заявив про удар по центральному київському дата-центру обміну трафіком: у частини абонентів у Києві, Вінниці та Хмельницькій області зникли інтернет і телефонія. Увечері провайдер повідомив про поновлення доступу в столиці та інших містах. На певний час не працював і сайт телеканалу «Еспресо».

Чому пошкодження дата-центрів позначається на тисячах людей

Дата-центри об’єднують сервери, мережеве устаткування та вузли зв’язку, від яких залежить робота сайтів, онлайн-платформ і провайдерів. Тому виведення з ладу одного такого об’єкта здатне одночасно вплинути на десятки тисяч користувачів — навіть коли кабелі у конкретному будинку чи районі не зазнали ушкоджень.

Для абонентів це означає повну втрату домашнього інтернету або падіння швидкості й нестабільне з’єднання через екстрене перенаправлення трафіку резервними маршрутами. Недоступними можуть ставати сайти й сервіси, чиї сервери розміщені на ураженому майданчику, а також інтернет-магазини, особисті кабінети, корпоративні системи, хмарні рішення та IP-телефонія. Масовий перехід користувачів на мобільний інтернет водночас створює додаткове навантаження на стільникові мережі.

Для бізнесу ризики пов’язані зі збоями серверів, баз даних та внутрішніх систем. Окремою проблемою стає ускладнений доступ до новин, попереджень про повітряні загрози й інших цифрових послуг.

Удар по цифровій інфраструктурі став частиною масованої атаки

Атака на дата-центри відбулася на тлі тривалого масованого удару по Україні. У ніч на 23 вересня російські війська застосували 161 безпілотник різних типів, серед яких було 82 реактивні. Сили ППО повідомили про знищення або придушення 122 повітряних цілей; влучання зафіксували у 18 локаціях.

Удень атаки на Київ не припинилися: росіяни вдарили по фармацевтичному заводу «Дарниця». Унаслідок масованого обстрілу загинули двоє людей, щонайменше 32 дістали поранення. До лікарень доправили 21 постраждалого, троє перебували у важкому стані.

Обстріл стався через кілька годин після переговорів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Серед тем розмови були можливе взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та посилення української протиповітряної оборони. Увечері 23 вересня Україна погодилася на негайне й повне припинення вогню, а 51 держава-член ООН закликала Росію зробити те саме.