Пацієнт не повинен платити за медичну допомогу, яка вже покрита державою в межах Програми медичних гарантій. Якщо лікарня має договір із НСЗУ за відповідним пакетом послуг, вимагати гроші за лікування, обстеження чи перебування в стаціонарі в межах цього пакета не мають права.
Найчастіше питання виникають під час госпіталізації, операцій, пологів, діагностики або отримання ліків. Частину витрат держава оплачує напряму медзакладу, тому пацієнту важливо знати, де проходить межа між законною оплатою і неправомірною вимогою.
Що означає «безоплатно» в державній і комунальній лікарні
Безоплатна медична послуга не означає, що вона нічого не коштує. Це означає, що за неї платить держава через Національну службу здоров’я України або інші державні механізми фінансування.
Лікарня отримує кошти за договором, якщо надає послуги за конкретними напрямами: первинна допомога, спеціалізована допомога, стаціонарне лікування, операції, пологи, реабілітація, паліативна допомога та інші медичні пакети.
За що в лікарні не мають права брати гроші
Якщо послуга входить до пакета, за яким медзаклад має договір, пацієнт не повинен окремо оплачувати саму консультацію, лікування, базові обстеження, операційне втручання, анестезію чи перебування в стаціонарі.
- прийом сімейного лікаря, терапевта або педіатра;
- консультація вузького спеціаліста за електронним направленням;
- екстрена медична допомога;
- госпіталізація за медичними показаннями;
- операції, якщо вони передбачені пакетом послуг;
- анестезія під час операції чи пологів;
- пологи та медичний супровід породіллі й дитини;
- необхідні лабораторні та інструментальні обстеження в межах лікування;
- ліки та медичні вироби, які закуплені державою або передбачені для конкретного пакета.
Фрази на кшталт «у нас немає фінансування», «потрібен благодійний внесок» або «треба купити все самостійно» не є автоматично законною підставою для оплати. Спершу варто з’ясувати, чи входить конкретна послуга або препарат до гарантованого пакета.
Коли направлення не потрібне
Для планового звернення до більшості вузьких спеціалістів зазвичай потрібне електронне направлення. Його може створити сімейний лікар або інший лікар, який бачить медичну необхідність консультації чи обстеження.
Водночас є ситуації, коли пацієнт має право отримати допомогу без направлення. Насамперед це стосується невідкладних станів, коли зволікання може загрожувати життю або здоров’ю.
- екстрена медична допомога;
- звернення до сімейного лікаря, терапевта або педіатра;
- консультації окремих спеціалістів, до яких дозволено самозвернення;
- медична допомога при пологах;
- невідкладна госпіталізація.
Як перевірити ліки, обстеження і витратні матеріали
Під час лікування пацієнту можуть видати список ліків або матеріалів для купівлі. Але не кожен такий список означає, що людина справді зобов’язана платити.
Частина препаратів має бути в лікарні, якщо вони закуплені коштом державного чи місцевого бюджету або входять у забезпечення за відповідним пакетом. Пацієнт може попросити пояснити, чому саме ці ліки потрібно купувати самостійно.
| Ситуація | Що запитати |
|---|---|
| Просять купити ліки | Чи є препарат у лікарні та чи входить він до переліку забезпечення |
| Вимагають оплатити аналіз | Чи передбачене це обстеження пакетом лікування |
| Називають суму за операцію | Чи має лікарня договір на хірургічну допомогу за цим напрямом |
| Пропонують «благодійний внесок» | Чи є оплата добровільною і чи можна отримати послугу без внеску |
Як діяти, якщо з пацієнта вимагають гроші
Найкраще не передавати гроші неофіційно та не погоджуватися на оплату без пояснення. Якщо послуга справді платна, медзаклад має надати зрозумілу підставу, офіційний тариф і документ про оплату.
Якщо ситуацію не пояснюють або наполягають на оплаті за гарантовану послугу, пацієнт може звернутися до керівництва медзакладу, власника лікарні або подати скаргу до НСЗУ.
Коли медична послуга може бути платною
Не кожна оплата в лікарні є порушенням. Платними можуть бути послуги, які не входять до Програми медичних гарантій, надаються без медичних показань або замовляються пацієнтом за власним бажанням.
- послуги підвищеного комфорту, якщо вони не є частиною лікування;
- довідки, огляди чи обстеження без медичної необхідності;
- звернення без направлення у випадках, коли направлення обов’язкове;
- послуги в закладі, який не має договору з НСЗУ за відповідним напрямом;
- медичні послуги, які офіційно внесені до переліку платних і не покриваються державою.
Якщо лікарня просить оплату, вона має пояснити, за що саме стягуються кошти: за медичну послугу, сервісну опцію чи товар, який не входить до гарантованого пакета. Усна вимога без офіційного підтвердження не повинна бути підставою для платежу.
Що має насторожити пацієнта
Окрему увагу слід звернути на ситуації, коли оплату називають обов’язковою, але не дають документів або не пояснюють, чому послуга не покривається державою.
- гроші просять передати конкретному працівнику;
- не видають квитанцію або чек;
- відмовляють у лікуванні через відсутність «внеску»;
- не пояснюють, чи входить послуга до договору з НСЗУ;
- список ліків дають без уточнення, що є в наявності у лікарні.
Перед плановим лікуванням варто заздалегідь уточнити в реєстратурі або адміністрації медзакладу, чи надається потрібна послуга за договором із НСЗУ. Це допоможе уникнути непорозумінь, а в разі вимоги оплатити гарантовану допомогу — швидше захистити свої права.