Про досягнуті домовленості йдеться у спільній заяві. Паралельно Київ і Брюссель починають підготовку рішень щодо фінансування на 2027 рік, коли потреба України у зовнішній підтримці оцінюється у 52,6 млрд доларів.

45 млрд євро для 2027 року

Щодо наступного року сторони погодилися без зволікань просуватися до виділення 45 млрд євро в межах Ukraine Support Loan. Умовою для такого фінансування є виконання визначених вимог.

Одночасно Україна та ЄС розпочнуть оцінку додаткових потреб державного бюджету й оборони. У заяві також наголошено, що інші партнери Києва мають виконати взяті фінансові зобов’язання та посилити підтримку з огляду на виклики, з якими стикається країна.

Потреба у зовнішніх коштах зростатиме

Міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Української платформи донорів у Брюсселі повідомив, що у 2027 році Україні буде потрібно 52,6 млрд доларів зовнішнього фінансування.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд уже запровадив режим максимальної економії: усі видатки, які не належать до першочергових, відкладають. Такий підхід застосовують на тлі значної потреби в ресурсах для оборони.

Дефіцит оборонного бюджету

Дефіцит бюджету Міністерства оборони становить 27 млрд доларів. На початку року відомство використало кошти, які були заплановані на друге півріччя, спрямувавши їх на закупівлю дронів та інші потреби.

Сообщение Україна та ЄС визначили механізм фінансування потреб на 2026 рік появились сначала на wian.top.

У центрі обговорень — можливе припинення ударів по енергетичних об’єктах, а також безпека вантажного судноплавства у Чорному морі. Водночас українські представники не розраховують, що Москва буде готова до змістовних переговорів про мир щонайменше до весни.

Перемир’я щодо енергетики може стати першим кроком

Джаред Кушнер і Стів Віткофф кілька годин обговорювали з Володимиром Зеленським та українською переговорною командою варіанти обмеженого припинення вогню. Розмова стосувалася моделі, за якої вузькі домовленості надалі можуть перерости у масштабнішу угоду для поетапного завершення війни.

Одним із варіантів є взаємне зобов’язання України та Росії не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі. До таких об’єктів належать електростанції, нафтопереробні заводи та інші подібні підприємства.

Зеленський підтвердив готовність України підтримати енергетичне перемир’я. Він також заявляв, що Вашингтон пропонує три напрями для деескалації: домовленість щодо енергетики, відновлення морського коридору для експорту зерна та тристоронню зустріч за участю США, України й Росії.

Чорноморські перевезення пропонують захистити окремою угодою

Паралельно розглядається угода про припинення атак на вантажні судна в Чорному морі. Посередницьку роль у цьому питанні може взяти на себе Єгипет.

Насамперед ідеться про судна, що перевозять зерно до країн Близького Сходу та Африки. Українська сторона підтримує ідею відновлення роботи чорноморського зернового коридору та готова працювати над її реалізацією.

Абу-Дабі розглядають як майданчик для тристоронньої зустрічі

Американська сторона називала Абу-Дабі одним із можливих місць для перших переговорів. На початковому етапі в них можуть брати участь технічні команди, а не керівники держав.

Київ не обмежує майбутній переговорний процес конкретною країною або форматом. Зеленський пропонував провести тристоронню зустріч і домогтися, щоб домовленість щодо енергетики стала одним із перших практичних результатів дипломатичних контактів.

Росія також розглядає столицю Об’єднаних Арабських Еміратів як пріоритетний майданчик для можливих переговорів щодо врегулювання війни. Конкретних параметрів нової зустрічі, її дати та складу учасників Москва не оголошувала.

Вашингтон шукає можливість для розмови лідерів

США намагаються якнайшвидше організувати зустріч Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Держсекретар Марко Рубіо повідомив, що американська сторона запросила Путіна на грудневий саміт G20 у Маямі. За задумом Вашингтона, Трамп міг би використати цей майданчик для залучення Зеленського до переговорів.

Путін на це запрошення ще не відповів. Українські співрозмовники водночас вважають, що російський президент не піде на серйозний мирний діалог щонайменше до весни. Один із них пояснив таку оцінку тим, що Росія накопичувала ракети для ударів упродовж зими.

Американська стратегія передбачає поетапне скорочення бойових дій

Підхід США полягає в тому, щоб почати з домовленостей про заборону конкретних видів ударів. Надалі такі обмеження можуть створити основу для ширшого припинення вогню.

Отже, потенційні переговори в Абу-Дабі мають стати частиною цієї поетапної моделі: спершу — енергетична безпека і захист морських перевезень, потім — спроба перейти до масштабніших домовленостей щодо війни.

Сообщение США хочуть провести нові переговори України та росії в Абу-Дабі появились сначала на wian.top.

За його словами, ініціативу про термінове перемир’я озвучив президент Володимир Зеленський. Натомість Москва, як стверджує Буданов, відкрито демонструє небажання припиняти війну та пояснює, чому цього нібито не можна робити зараз.

Москва не дала відповіді на пропозицію Києва

Буданов заявив, що Україна раніше доводила до російського керівництва пропозицію про припинення вогню. Вона передбачала не лише зупинення ударів, а й припинення бойових дій безпосередньо на фронті. Відповіді від Москви, за його словами, Київ не отримав.

Глава ОП переконаний, що війна, яка триває вже надто довго, зрештою завершиться. Він підкреслив, що для її закінчення настане свій час.

Буданов назвав роль США у мирному процесі

Окремо керівник Офісу президента зупинився на впливі Вашингтона. На його думку, саме роль США створює для України можливість рухатися до миру, а українська влада зі свого боку докладає всіх зусиль для його досягнення.

Раніше Володимир Зеленський повідомляв про підготовку нового раунду переговорів США з Україною та Росією щодо завершення війни. За його словами, такі контакти мають відбутися впродовж 10 днів після інформування європейських партнерів про нові деталі та зустрічі американських переговірників із російською стороною.

Експерт скептично оцінив очікування швидкого перемир’я

Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» та голова благодійного фонду «Нова дорога» Валерій Клочок вважає, що припущення про готовність Росії до переговорів після виборів не мають реального підґрунтя. Він звернув увагу на слова Кушнера під час пресконференції в Києві: досягнення результату до зими було названо дивом. На думку Клочка, це свідчить, що американська команда не очікує припинення вогню в найближчі один-три місяці.

Президент Фінляндії Александр Стубб також заявляв, що українські військові переважають противника на полі бою та фактично виграють війну, тому Кремль має без зволікань перейти до переговорів. Зеленський зі свого боку повідомив, що російські вимоги щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою і Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей більше не входять до переговорного порядку денного.

Сообщение Україна готова до негайного припинення вогню: Буданов розкрив позицію рф появились сначала на wian.top.

На думку фінського лідера, це дало б Україні інструмент для стратегічних ударів по цілях, з яких Росія запускає ракети, та допомогло б зберегти життя людей. Заяву Стубб зробив в інтерв’ю Reuters напередодні зимового періоду.

Чому Стубб пов’язує Starlink із протиповітряною обороною

Фінський президент наголосив, що з наближенням зими Україна особливо гостро потребує посилення протиповітряної оборони. Поряд із засобами ППО він назвав необхідними енергетичне обладнання та фінансову допомогу.

Стубб вважає, що Starlink може відіграти свою роль у протидії ракетним атакам: не як заміна традиційним системам ППО, а як можливість уражати пускові позиції, з яких запускають балістичні ракети. Саме тому він закликав Маска надати українцям доступ до сервісу для стратегічного використання в таких районах.

За словами президента Фінляндії, партнери вже працюють над спеціальним зимовим пакетом підтримки. Причиною є очікування, що бойові дії не припиняться до початку зими.

Запит України на використання Starlink углиб Росії

Питання про застосування Starlink для ударних безпілотників порушувалося Україною раніше. 21 серпня Financial Times писала, що Київ намагається отримати згоду Маска на використання дронів, обладнаних цією системою, проти російських ракетних установок на відстані до 200 кілометрів углиб території РФ.

За цією інформацією, під час липневої зустрічі у Білому домі президент України Володимир Зеленський просив президента США Дональда Трампа обговорити таку можливість із Маском. Українська сторона пропонувала встановити межу застосування дронів — не далі ніж 200 кілометрів від кордону Росії. Водночас Трамп, як стверджували присутні на зустрічі, не продемонстрував однозначної підтримки цієї пропозиції.

Переговори з Маском щодо ударів по ракетних цілях

8 серпня The Atlantic повідомляв, що Маск на той момент не погоджувався надати Україні технології Starlink для наведення ударів по позиціях, звідки Росія запускає ракети по Києву та інших містах. Видання посилалося на людей, близьких до колишнього міністра оборони України Михайла Федорова.

Федоров заявляв, що продовжує контакти з Маском щодо можливості застосовувати Starlink для ураження військових об’єктів у Росії. Звернення Стубба фактично підтримує цей напрям: фінський президент прямо пов’язав розширення доступу до системи з потребою знищувати російські балістичні пускові установки.

Обмеження доступу Росії до мережі Starlink

На початку року фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов заявляв про ймовірне використання російськими військовими терміналів Starlink на ударних дронах Shahed. Після звернення української сторони Маск відреагував на цю проблему.

Згодом він повідомив, що вжиті заходи, ймовірно, спрацювали та обмежили несанкціонований доступ Росії до системи. Паралельно Україна домагається ширших можливостей для власного використання Starlink проти ракетної інфраструктури РФ.

Позиція Стубба щодо припинення війни

Президент Фінляндії також позитивно оцінив відновлення в серпні переговорів між Україною та Росією за посередництва США. Він переконаний, що найпростішим шляхом до завершення війни стало б безумовне припинення вогню.

Після припинення бойових дій сторони, за його оцінкою, могли б перейти до предметних домовленостей щодо безпеки, територій, відбудови та компенсацій.

Сообщение Стубб попросив Маска розширити Starlink для України, щоб уражати російські пускові установки балістики появились сначала на wian.top.

Уперше близько €800 млн у складі цього фінансування буде надано через Ukraine Support Loan. Окремим рішенням ЄС також затвердив безповоротний внесок Норвегії на 1 млрд норвезьких крон до механізму підтримки України.

Восьмий транш пов’язали з виконанням Плану України

Фінансування в межах Ukraine Facility не надається автоматично: його обсяг і погодження залежать від реалізації реформ та інвестиційних заходів, закріплених у Плані України. Рада ЄС визнала виконання Україною необхідних умов достатнім для часткового отримання чергового траншу.

Для цієї виплати Україна виконала десять цільових показників. Усього на відповідному етапі було реалізовано 84 із 95 передбачених планом кроків, тобто близько 88% запланованого обсягу.

Програма Ukraine Facility розрахована до 2027 року та передбачає понад €50 млрд грантів і позик. Її призначенням є підтримка макрофінансової стабільності, відновлення та модернізація країни, забезпечення роботи державного управління й проведення реформ.

€800 млн уперше профінансують через Ukraine Support Loan

Із майже €3 млрд погодженої виплати приблизно €800 млн уперше буде профінансовано за рахунок Ukraine Support Loan. Це кредитний інструмент Євросоюзу, створений для покриття нагальних бюджетних і оборонних потреб України у 2026–2027 роках.

Таким чином, восьмий платіж поєднує кошти основного механізму Ukraine Facility та фінансування за окремою кредитною програмою ЄС. Решта суми надходить у межах регулярної підтримки, прив’язаної до виконання Плану України.

Норвегія стала першим донором поза ЄС у цьому компоненті

Рада ЄС одночасно схвалила зміни до Плану України, які дозволяють включити добровільний внесок Норвегії. Країна спрямує 1 млрд норвезьких крон — приблизно €92 млн — у формі безповоротної фінансової підтримки.

Норвегія стала першою державою, що не входить до Європейського Союзу, але надала гроші безпосередньо через цей компонент Ukraine Facility. Її внесок передбачено в межах першого компонента програми.

На які потреби передбачено норвезьке фінансування

Кошти Норвегії мають піти на забезпечення роботи українських державних органів, надання критично важливих послуг і виконання реформ, закладених у Плані України. Внесок доповнює фінансову підтримку, яку Україна отримує за умови досягнення встановлених показників.

Після зарахування восьмого траншу сукупний обсяг коштів, отриманих Україною в межах Механізму підтримки України із середини 2024 року, перевищить €32 млрд.

Основні суми в межах рішення

Сообщение Рада ЄС схвалила виплату Україні майже €3 млрд появились сначала на wian.top.

Підписанти документа наголосили, що Київ готовий до припинення бойових дій без додаткових умов. Водночас від Москви вимагають не лише підтримати перемир’я, а й долучитися до дипломатичного процесу, який має привести до всеосяжного, справедливого і тривалого врегулювання.

51 держава закликала Москву погодитися на перемир’я

У заяві країни-підписанти підтвердили підтримку України у війні, розв’язаній Росією. Вони підкреслили: Україна прагне миру, тоді як Росія має зупинити агресію, пристати на припинення вогню та брати змістовну участь у переговорах.

Припинення активних бойових дій держави пов’язують із початком переговорів, результатом яких має стати стале мирне врегулювання. Заклик до Москви сформульований як вимога зробити той самий крок, на який Київ погодився кілька місяців тому.

Повернення цивільних і дітей назвали невідкладним завданням

Окремий пункт заяви стосується українців, яких утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Учасники звернення вимагають забезпечити їхнє негайне, безпечне та безумовне повернення до України.

Йдеться про свавільно затриманих, примусово переміщених і депортованих цивільних. Особливу увагу держави приділили дітям, яких вивезли з України.

Чорне море та експорт зерна

Підписанти також заявили про підтримку безпеки судноплавства у Чорному морі. У документі наголошено, що спроби Росії перешкоджати експорту українського зерна створюють ризики для глобальної продовольчої безпеки.

Відтак 51 держава висловилася за збереження свободи навігації в Чорному морі, що має важливе значення для постачання української агропродукції на світові ринки.

Сообщение Україна погодилася на повне і безумовне припинення вогню — заява в ООН появились сначала на wian.top.

Тема пролунала у відповідь на запитання про перспективи відновлення Чорноморської зернової угоди, якщо війна триватиме. За оцінкою Фідана, знайти довгострокове рішення буде складно, однак Туреччина прагне спрямувати ситуацію до компромісу, який зупинив би взаємне руйнування.

Анкара шукає механізм деескалації

Фідан не розкрив змісту переданих пропозицій. Водночас він підтвердив, що турецька сторона опрацьовує отримані від Києва та Москви відповіді. Міністр визнав: досвід виконання попередньої домовленості свідчить, що звести позиції сторін до спільного рішення буде непросто.

За його словами, раніше укладена в Стамбулі угода згодом була порушена, однак певний порядок у морі все ж зберігався: сторони не перешкоджали одна одній. Тепер ситуація змінилася — атаки зачіпають порти та всю морську діяльність.

Удари по портах посилюють ризики для торгівлі

Очільник турецького МЗС наголосив, що порушення експорту зерна може мати наслідки далеко за межами регіону. Якщо врожай не надходитиме з полів на міжнародні ринки, низка держав зіткнеться з проблемами продовольчої безпеки, сказав він.

Нова ініціатива Анкари стосується теми, яку Туреччина вже порушувала в контактах із Москвою. У серпні вона передала Росії українську пропозицію щодо мораторію на удари по торговельних суднах і обговорювала це питання з російською стороною.

Досвід зернового коридору

Зернова угода діяла з 2022 до 2023 року та давала змогу вивозити українське зерно через чорноморські порти. Росія припинила участь у ній у липні 2023 року. Після цього обстріли портової інфраструктури та суден стали одним із центральних чинників ризику для судноплавства в Чорному морі.

Сообщение Туреччина надіслала Україні та Росії пропозиції щодо Чорного моря появились сначала на wian.top.

На оприлюднених кадрах зафіксовано знищення щонайменше чотирьох «Бандеролей». Принцип дії розробки та її технічні параметри не розголошують.

Розробку вже застосовують у протидії S8000

У Brave1 повідомили, що українська технологія призначена для боротьби з російськими ракетами-дронами S8000 «Бандероль». Рішення не залишилося на етапі випробувань: його вже залучають проти цих повітряних цілей.

Публічно доступне відео демонструє результати роботи засобу — на ньому видно ураження не менш як чотирьох ракет. Водночас у кластері не розкривають, яким саме способом система виявляє та знищує цілі, а також не наводять її тактико-технічних характеристик.

Знищення ракети коштує менше за її запуск

Однією з головних переваг нової технології названо економічну ефективність. У Brave1 наголосили, що вартість ліквідації російської «Бандеролі» є суттєво нижчою від вартості ракети-дрона, яку запускає РФ.

Україна має не одну розробку, розраховану на протидію дешевим російським ракетам. Це особливо важливо на тлі активнішого застосування Росією реактивних безпілотників та боєприпасів типу «Бандероль».

Які характеристики має ракета-дрон «Бандероль»

S8000 «Бандероль» виробляє російське акціонерне товариство «Кронштадт». Це саме підприємство випускає розвідувально-ударні безпілотники «Оріон».

За відкритою інформацією, ракета здатна розвивати максимальну швидкість від 620 до 650 км/год. Її крейсерська швидкість становить 520–560 км/год. «Бандероль» оснащують осколково-фугасною бойовою частиною загальною масою 114,3 кг, з яких 49,5 кг становить вибухова речовина.

Росія нарощує використання реактивних засобів ураження

Російські війська останнім часом частіше використовують реактивні дрони та боєприпаси «Бандероль». Поява українського засобу протидії саме таким цілям має зменшити витрати на їх перехоплення без розкриття деталей роботи системи.

Сообщение Україна знайшла дешевий спосіб збивати російські ракети «Бандероль» появились сначала на wian.top.

Для України Сполучені Штати залишили четвертий — найвищий — рівень ризику, що передбачає рекомендацію не здійснювати поїздок за жодних обставин. У Вашингтоні наголошують: небезпека не обмежується районами поблизу лінії фронту.

Ракетна та дронова загроза зберігається по всій країні

У Держдепартаменті звернули увагу, що російські атаки можуть уражати різні частини України, зокрема регіони, віддалені від бойових дій. Через це безпекова обстановка здатна різко погіршитися у короткий строк.

Американців, які вже перебувають в Україні, попередили про необхідність бути готовими залишити країну негайно і практично без завчасного повідомлення. Оновлення рекомендацій не змінило встановленого раніше рівня загрози, однак підтвердило чинність попередження щодо будь-яких поїздок.

Посольство у Києві працює з обмеженнями для держслужбовців

Посольство США у Києві продовжує роботу. Водночас американські державні службовці мають дотримуватися окремих правил пересування територією України: перед такими поїздками їм потрібно заздалегідь оформити спеціальний дозвіл.

Чергове попередження Держдепу пролунало на тлі нових російських ударів. У ніч на 29 серпня атака в Бучанському районі Київської області спричинила пожежу та подальшу детонацію. Трасу Київ—Чоп тимчасово перекривали, повідомлялося про десятки жертв.

Прокуратура розслідує обставини детонації на підприємстві

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування обставин детонації на території підприємства, а також дій посадовців, відповідальних за безпеку. Провадження відкрили за статтею 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

Сообщение США закликали своїх громадян не їхати в Україну через російські атаки появились сначала на wian.top.

Реакція пролунала після того, як керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про намір України активізувати переговорний напрямок уже наступного місяця. За його словами, нині процес поставлено на паузу, однак Київ розраховує відновити його, зокрема за участю Сполучених Штатів.

Що сказали у Кремлі про вересневу зустріч

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков 27 серпня заявив, що не володіє інформацією про визначені строки або практичні плани проведення наступного переговорного раунду. Водночас він повторив позицію Москви про нібито готовність продовжувати мирний процес.

За словами Пєскова, Росія зберігає робочі контакти зі Сполученими Штатами. Проте його коментар не містив ані підтвердження вересневої дати, ані даних про місце, формат чи склад майбутньої зустрічі.

Буданов допускає участь США у новому раунді

Кирило Буданов повідомив, що дипломатичний трек тимчасово не рухається, але Україна має намір надати йому нового імпульсу. Він не назвав точної дати, проте вказав на вересень як на період, коли контакти можуть активізуватися.

Посадовець також підтвердив, що йдеться про потенційну зустріч представників України та Росії за участю американської сторони. На запитання про такий формат він відповів: «Я сподіваюся на це, так. Ну, і американськими вже ж. Без них ніяк».

Ще 23 серпня Буданов говорив, що Київ намагатиметься пожвавити переговори, водночас наголосивши: «Будь-які переговори люблять тишу». Він також згадував про сигнали, які можуть вказувати на можливість відновлення діалогу.

Чому відсутність дати не є відмовою від переговорів

Заяви Кремля про непогоджені терміни вже звучали перед попередніми етапами контактів. У лютому Пєсков також казав, що дата тристоронніх переговорів не визначена, але згодом процес продовжився.

Подібний сценарій був і в березні: після перенесення чергової зустрічі в Москві повідомляли про невизначеність щодо місця та часу наступного раунду. Паралельно Україна та її партнери працювали над організацією подальших контактів.

У липні Кремль заявляв, що не бачить близької перспективи відновлення переговорів із Києвом. Разом із цим Москва продовжувала декларувати готовність до діалогу, а Туреччина висловлювала готовність сприяти проведенню нового раунду.

Переговорний процес у 2026 році не раз зупинявся

Упродовж 2026 року консультації за участю України, Росії та США вже проходили кілька етапів. Після окремих зустрічей переговори призупинялися через брак поступу з принципових питань.

Українська позиція передбачає припинення війни та надання гарантій безпеки. Росія зі свого боку наполягає на власних вимогах щодо умов її завершення. Через розбіжності сторони після проведених раундів не перейшли до домовленостей про припинення бойових дій.

Тому нинішня позиція Кремля залишає відкритими два варіанти: вереснева зустріч може не отримати конкретної дати або ж параметри переговорів погодять пізніше, після чого про них повідомлять публічно.

Яким може бути формат контактів

Буданов прямо допустив участь Сполучених Штатів у можливих переговорах. Раніше в Офісі президента також зазначали, що на цьому етапі консультації стосуються передусім технічної роботи, а не негайного досягнення домовленостей про завершення бойових дій.

Отже, заява Москви не підтвердила вересневий раунд, але й не закрила переговорну можливість. Україна заявляє про готовність оживити процес, тоді як Кремль утримується від оголошення конкретних параметрів майбутніх контактів.

Сообщение Буданов: Мирні переговори між Україною та Росією можуть поновитися у вересні появились сначала на wian.top.