Тема виникла не випадково. У п’ятницю, 15 травня, після саміту з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні Трамп заявив, що ще не вирішив, чи продовжувати великі продажі зброї Тайваню. Це одразу викликало занепокоєння в Тайбеї, адже американська зброя є наріжним каменем оборонної стратегії острова.

Китай — єдина загроза, а не арбітр

Тайбей назвав Пекін «єдиною загрозою для регіонального миру та стабільності» й вказав на систематичні військові провокації з боку Китаю. Окремо МЗС острова підкреслило принципову річ: Пекін не має права висувати будь-які претензії від імені Тайваню на міжнародному рівні. 

Це пряма відповідь на слова Сі Цзіньпіна, який під час саміту заявив, що тайванське питання є найважливішим у китайсько-американських відносинах і що неправильний підхід Вашингтона може спровокувати збройний конфлікт між двома наддержавами.

Трамп між двома берегами

Американський президент зробив резонансну заяву після завершення переговорів: він не прагне, щоб Тайвань проголошував незалежність. На пряме запитання журналістів про можливість військового зіткнення між США та Китаєм через острів Трамп відповів заперечно, додавши, що Сі Цзіньпін, на його думку, не хоче війни. 

Водночас американська сторона залишила простір для маневру. Аналітик Куо Ю-жень з Інституту політичних досліджень припустив, що Трамп може відкласти затвердження нового пакету зброї до вересня — до планованого візиту Сі до Вашингтона. 

Правовий фундамент, який нікуди не зник

Попри дипломатичну невизначеність, юридична база залишається незмінною. Попри відсутність офіційних дипломатичних відносин, США є найважливішим міжнародним партнером Тайваню. Вашингтон зобов’язаний згідно із Законом про відносини з Тайванем постачати зброю острову. 

Тайбей, судячи з усього, робить ставку саме на цей закон — і на те, що слова Трампа в Пекіні були радше риторичним жестом на адресу Сі, ніж реальною зміною курсу.