Про рішення в середу, 14 жовтня, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі, передає Укрінформ.

Найбільший шмат — 43,5 мільярда гривень — призначено на грошове забезпечення військовослужбовців і допомогу сім’ям захисників. Ще 16,6 мільярда уряд скерував на закупівлю боєприпасів, безпілотників, обладнання для радіоелектронної боротьби та зв’язку. З цих самих коштів фінансуватимуть ремонт і модернізацію техніки, яка щодня зношується на фронті. Інакше кажучи, майже три чверті нового траншу — це гроші, які безпосередньо отримають люди.

Корецький пояснює логіку просто: гроші мають гарантувати, що бійці отримуватимуть виплати вчасно, а підрозділи, які виконують бойові завдання, не залишаться без стабільного фінансування.

Рішення ухвалили на тлі неспокійних розмов про оборонний кошторис. Дефіцит бюджету Міністерства оборони зараз оцінюють у 27 мільярдів доларів. Міністр фінансів Марченко тим часом запевняє: затримок ні з соціальними виплатами, ні з грошовим забезпеченням військових немає.

Частину прогалини Київ розраховує закрити коштом союзників. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна чекає 30 мільярдів євро європейських грошей, які мають піти саме на оборону. Якщо ці кошти надійдуть, тиск на державну скарбницю помітно послабне.

Для армії, яка лише за минулу добу провела 229 боєзіткнень із ворогом, такі рішення — не бухгалтерська формальність. Від них залежить, чи вчасно надійде зарплата бійцеві на передовій і чи вистачить підрозділам дронів та засобів РЕБ, щоб стримувати наступ. Тепер головне питання — наскільки швидко ці мільярди дійдуть до військових частин.

Сообщение Уряд додав армії 60 мільярдів: хто і на що отримає гроші появились сначала на wian.top.

Про зміни Бескрестнов написав у Facebook. За його словами, тепер термінали працюють лише на швидкості руху до 100 миль на годину, тобто приблизно до 160 км/год. Усе, що рухається швидше, зв’язок фактично втрачає.

Найбільше радника обурило те, що Сили оборони ніхто не попередив. Через це, каже він, українські військові не змогли виконати низку завдань. Які саме місії зірвалися, Бескрестнов не уточнив.

Технічним збоєм він це не вважає. На думку Флеша, рішення SpaceX — наслідок, а не випадковість, і пов’язане воно з нинішньою політичною ситуацією. Доказів такого зв’язку він не навів. SpaceX ситуацію публічно поки не коментувала.

Тло для таких підозр справді нервове. Раніше ЗМІ з посиланням на джерела писали, що американська сторона погрожувала припинити обмін розвідданими з Україною, якщо Київ і далі атакуватиме російські нафтопереробні заводи.

Водночас у Вашингтоні лунають і протилежні сигнали. Двопартійна делегація Конгресу США, яка нещодавно була в Києві, висловилася за те, щоб Україна отримала ширший доступ до можливостей Starlink і більше покриття.

Для фронту супутниковий зв’язок давно став критичним. Через нього працюють командні пункти, розвідка, ударні дрони й евакуаційні групи. Тож навіть обмеження, яке на папері стосується лише швидкості руху, на практиці може боляче вдарити по мобільних підрозділах.

Тепер у Силах оборони чекають, чи пояснить SpaceX свої дії і чи стосуватиметься обмеження всіх терміналів StarShield в Україні. Від цього залежить, наскільки швидко підрозділам доведеться перебудовувати зв’язок на ходу.

Сообщение SpaceX вночі без попередження обмежила Starlink для українських військових — Флеш появились сначала на wian.top.