<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы геополітика - wian.top</title>
	<atom:link href="https://wian.top/tag/geopolitika/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://wian.top/tag/geopolitika</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Wed, 12 Aug 2026 07:47:49 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.0.7</generator>

<image>
	<url>https://wian.top/wp-content/uploads/2019/07/cropped-zavantazhennya-32x32.jpg.webp</url>
	<title>Архивы геополітика - wian.top</title>
	<link>https://wian.top/tag/geopolitika</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Один шанс на 300 років: як Україні завершити війну й вийти з орбіти Росії</title>
		<link>https://wian.top/20260812/odin-shans-na-300-rokiv-yak-ukra%d1%97ni-zavershiti-vijnu-j-vijti-z-orbiti-rosi%d1%97.html</link>
					<comments>https://wian.top/20260812/odin-shans-na-300-rokiv-yak-ukra%d1%97ni-zavershiti-vijnu-j-vijti-z-orbiti-rosi%d1%97.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Alex Kozakov]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 12 Aug 2026 07:47:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Росія]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний союз]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wian.top/20260812/odin-shans-na-300-rokiv-yak-ukra%d1%97ni-zavershiti-vijnu-j-vijti-z-orbiti-rosi%d1%97.html</guid>

					<description><![CDATA[<p>Україна опинилася перед вибором, який визначить не лише завершення нинішньої війни, а й подальше існування держави. Один сценарій передбачає продовження протистояння з Росією на невизначений термін &#8212; із подальшим виснаженням&#8230; </p>
<p>Сообщение <a href="https://wian.top/20260812/odin-shans-na-300-rokiv-yak-ukra%d1%97ni-zavershiti-vijnu-j-vijti-z-orbiti-rosi%d1%97.html">Один шанс на 300 років: як Україні завершити війну й вийти з орбіти Росії</a> появились сначала на <a href="https://wian.top">wian.top</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Україна опинилася перед вибором, який визначить не лише завершення нинішньої війни, а й подальше існування держави. Один сценарій передбачає продовження протистояння з Росією на невизначений термін &mdash; із подальшим виснаженням економіки, демографії та суспільства. Інший полягає в тому, щоб завершити війну разом із остаточним виходом України з російського імперського простору.</p>
<p>На думку автора, досягти цього самотужки або лише за допомогою Європи буде надзвичайно складно. Реальним стратегічним рішенням може стати прямий українсько-американський альянс, у якому Україна запропонує бойовий досвід і людський потенціал, а США &mdash; технології, капітал та політичну вагу.</p>
<h2>Чому повернення до російської орбіти неможливе</h2>
<p>Росія не зацікавлена в існуванні незалежної, сильної та успішної України. Для імперської моделі, побудованої на контролі над сусідами, українська державність є не просто зовнішньополітичним викликом, а загрозою самій системі. Тому завершення війни без зміни геополітичного положення України не гарантує тривалого миру.</p>
<p>Україна вже заплатила за європейський вибір тисячами життів, зруйнованими містами, мільйонами вимушених переселенців і масштабними втратами для економіки. Однак навіть після цієї ціни Києву доводиться долати політичні бар&rsquo;єри на шляху до Європейського Союзу. Окремі європейські уряди блокують українську інтеграцію, створюють додаткові перешкоди або займають позиції, що фактично грають на користь Москви.</p>
<p>У таких умовах питання полягає вже не в тому, який союз Україні подобається більше. Йдеться про виживання української нації та про створення системи, яка не дозволить Росії знову повернути Україну під свій вплив.</p>
<h2>Чому Європа не може самостійно завершити війну</h2>
<p>Європа залишається цивілізаційно ближчою для України, ніж Росія, а європейська інтеграція була свідомо обраним українським курсом. Проте сам Європейський Союз досі шукає відповідь на питання, яким має бути його майбутнє та чи здатний він діяти єдиним фронтом під час масштабної кризи.</p>
<p>Пандемія COVID-19 продемонструвала, як європейські держави закривали кордони одна від одної, залишивши Італію сам на сам із катастрофою. Міграційні кризи, суперечки між сусідніми країнами та конкуренція національних урядів за власні інтереси також виявили обмеження європейської солідарності.</p>
<p>У війні з Росією Україна потрібна Європі не менше, ніж Європа потрібна Україні, а можливо &mdash; навіть більше. Водночас європейські країни не демонструють достатньої військової, економічної, технологічної та політичної спроможності, щоб самостійно докорінно змінити ситуацію на полі бою та забезпечити остаточне завершення конфлікту.</p>
<p>Питання членства в НАТО також залишається окремою проблемою. У цьому контексті автор посилається на позицію Валерія Залужного, який, на його думку, точніше за багатьох окреслив складність євроатлантичної перспективи України.</p>
<h2>Яку роль можуть відіграти Сполучені Штати</h2>
<p>Єдиною державою, яка має сукупну силу для принципової зміни перебігу війни, автор вважає Сполучені Штати. Йдеться не лише про американську армію. Важливими є також економічні можливості, технологічна перевага та політичний вплив Вашингтона.</p>
<p>Водночас США досі не використали весь цей потенціал для завершення війни. Причина, на думку автора, пов&rsquo;язана з глибокою боротьбою за майбутнє західного світу. У Сполучених Штатах відбувається не просто зміна адміністрації чи зовнішньополітичного курсу &mdash; формується нове бачення співвідношення між національною ідентичністю, державою, культурою та міжнародними зобов&rsquo;язаннями.</p>
<p>Частина консервативного руху, який гуртується навколо Дональда Трампа, робить акцент на християнських цінностях, національній ідентичності, традиційній державній моделі та праві нації захищати власну культуру. Саме тут проходить одна з головних світоглядних меж між новою американською консервативною політикою та частиною сучасної Європи.</p>
<h2>Міграційна політика та право України залишатися собою</h2>
<p>Однією з ключових претензій американських консерваторів до Європи є міграційна політика. Американські лідери застерігають, що неконтрольована масова міграція людей з іншою культурою може змінити демографічний склад континенту, його релігійну та культурну ідентичність.</p>
<p>Для України ця дискусія не є абстрактною. Мільйони українців через війну живуть у європейських країнах і безпосередньо спостерігають за трансформаціями, що там відбуваються. Тому майбутнє членство в ЄС потребує відповіді не лише на питання про переваги інтеграції, а й про межі запозичення європейських правил.</p>
<p>Україна має визначитися, чи повинна вона автоматично приймати будь-яку європейську міграційну модель, чи зберігатиме право самостійно вирішувати, кого, у якій кількості та на яких умовах приймати. Водночас постає довгострокове питання: якою буде країна через 20 або 30 років &mdash; чи збереже вона українську мову, культуру, історичну пам&rsquo;ять, християнську традицію та національну ідентичність.</p>
<p>Автор наголошує, що прагнення зберегти власну ідентичність не означає ворожості до інших народів або релігій. Французи мають право залишатися французами, італійці &mdash; італійцями, поляки &mdash; поляками, німці &mdash; німцями. Так само українці мають право зберігати українське обличчя держави.</p>
<h2>Як може виглядати українсько-американський альянс</h2>
<p>Ідеться не про відмову від європейського курсу і не про протиставлення України Європі. Пропозиція полягає в тому, щоб не розглядати ЄС як єдину можливу кінцеву точку розвитку держави та одночасно вибудувати особливі прямі відносини зі США.</p>
<div style="background: #202124;color: #f1f1f1;border: 2px solid #c9a227;padding: 22px;margin: 24px 0">
<h3 style="color: #d8b24c;margin-top: 0">Ключові елементи запропонованого партнерства</h3>
<ul>
<li>поєднання українського бойового досвіду з американськими технологіями та капіталом;</li>
<li>спільні проєкти в оборонній промисловості, енергетиці, штучному інтелекті та космічній галузі;</li>
<li>розвиток нової військової освіти та узгодженої військової доктрини;</li>
<li>інвестиції у відбудову України та створення спільних підприємств;</li>
<li>формування нової архітектури безпеки.</li>
</ul>
</div>
<p>Такий формат має бути союзом двох держав, а не відносинами прохача й донора. США отримали б найзагартованішого війною союзника на європейському континенті. Україна, зі свого боку, здобула б опору найпотужнішої держави західного світу.</p>
<p>Спільні інтереси могли б охопити оборону, технології, енергетику, науку, освіту та відбудову. У цій моделі український досвід війни доповнювався б американськими ресурсами, а партнерство поступово переростало б у цілісну систему безпеки й розвитку.</p>
<h2>Шанс, який випадає раз на 300 років</h2>
<p>На переконання автора, такий союз здатен не лише допомогти Україні завершити війну. Він може остаточно вивести державу з російської геополітичної орбіти та позбавити її залишків імперського впливу Москви.</p>
<p>Україна отримала можливість перестати бути буферною територією між Сходом і Заходом і стати повноцінною частиною нової західної цивілізаційної та безпекової архітектури на сході Європи. Саме тому цей момент названо шансом, який випадає раз на 300 років.</p>
<p>Поява реальної стратегічної альтернативи, як вважає автор, змінила б і ставлення європейських держав до України. Тоді головним стало б уже не питання, коли Європа погодиться на українське членство, а питання, чи може вона дозволити собі втратити Україну.</p>
<p>У великій геополітиці вплив отримують не ті, хто роками чекає дозволу біля зачинених дверей, а ті, чию втрату інші вважають небезпечною. Саме такою державою Україна має стати, щоб завершити війну на власних стратегічних умовах і більше не повернутися до російської орбіти.</p>
<p><em>Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці &laquo;Думки&raquo; несе автор.</em></p>
<p>Сообщение <a href="https://wian.top/20260812/odin-shans-na-300-rokiv-yak-ukra%d1%97ni-zavershiti-vijnu-j-vijti-z-orbiti-rosi%d1%97.html">Один шанс на 300 років: як Україні завершити війну й вийти з орбіти Росії</a> появились сначала на <a href="https://wian.top">wian.top</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wian.top/20260812/odin-shans-na-300-rokiv-yak-ukra%d1%97ni-zavershiti-vijnu-j-vijti-z-orbiti-rosi%d1%97.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Куба придбала понад 300 безпілотників у Росії та Ірану і розглядає їх застосування проти США</title>
		<link>https://wian.top/20260517/kuba-pridbala-ponad-300-bezpilotnikiv-u-rosi%d1%97-ta-iranu-i-rozglyada%d1%94-%d1%97h-zastosuvannya-proti-ssha.html</link>
					<comments>https://wian.top/20260517/kuba-pridbala-ponad-300-bezpilotnikiv-u-rosi%d1%97-ta-iranu-i-rozglyada%d1%94-%d1%97h-zastosuvannya-proti-ssha.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Alex Kozakov]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 17 May 2026 15:15:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Мир]]></category>
		<category><![CDATA[Axios]]></category>
		<category><![CDATA[безпілотники]]></category>
		<category><![CDATA[військова загроза]]></category>
		<category><![CDATA[ВМС США]]></category>
		<category><![CDATA[Гавана]]></category>
		<category><![CDATA[геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Гуантанамо]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[Іран]]></category>
		<category><![CDATA[Кі-Вест]]></category>
		<category><![CDATA[Куба]]></category>
		<category><![CDATA[Латинська Америка]]></category>
		<category><![CDATA[Росія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Флорида]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wian.top/20260517/kuba-pridbala-ponad-300-bezpilotnikiv-u-rosi%d1%97-ta-iranu-i-rozglyada%d1%94-%d1%97h-zastosuvannya-proti-ssha.html</guid>

					<description><![CDATA[<p>Гавана закупила більш як 300 дронів у Росії та Ірану й активно обговорює можливість їх використання проти американських цілей у разі збройного конфлікту. Про це повідомляє Axios з посиланням на&#8230; </p>
<p>Сообщение <a href="https://wian.top/20260517/kuba-pridbala-ponad-300-bezpilotnikiv-u-rosi%d1%97-ta-iranu-i-rozglyada%d1%94-%d1%97h-zastosuvannya-proti-ssha.html">Куба придбала понад 300 безпілотників у Росії та Ірану і розглядає їх застосування проти США</a> появились сначала на <a href="https://wian.top">wian.top</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]"><strong>Гавана закупила більш як 300 дронів у Росії та Ірану й активно обговорює можливість їх використання проти американських цілей у разі збройного конфлікту. Про це повідомляє Axios з посиланням на власні джерела.</strong></p>
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">За наявними даними, кубинська сторона розглядає конкретні сценарії ударів &mdash; по американській військовій базі в Гуантанамо, кораблях ВМС США та місті Кі-Вест у штаті Флорида.</p>
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Крім того, навесні поточного року Гавана звернулася до Москви з проханням про додаткові поставки безпілотників та іншої військової техніки.</p>
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">У Вашингтоні отриману інформацію розцінюють як потенційний привід для військових дій</p>
<p>Сообщение <a href="https://wian.top/20260517/kuba-pridbala-ponad-300-bezpilotnikiv-u-rosi%d1%97-ta-iranu-i-rozglyada%d1%94-%d1%97h-zastosuvannya-proti-ssha.html">Куба придбала понад 300 безпілотників у Росії та Ірану і розглядає їх застосування проти США</a> появились сначала на <a href="https://wian.top">wian.top</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wian.top/20260517/kuba-pridbala-ponad-300-bezpilotnikiv-u-rosi%d1%97-ta-iranu-i-rozglyada%d1%94-%d1%97h-zastosuvannya-proti-ssha.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Тайвань відповів Трампу після саміту з Сі Цзіньпіном</title>
		<link>https://wian.top/20260516/tajvan-vidpoviv-trampu-pislya-samitu-z-si-czzinpinom.html</link>
					<comments>https://wian.top/20260516/tajvan-vidpoviv-trampu-pislya-samitu-z-si-czzinpinom.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Alex Kozakov]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 16 May 2026 11:06:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Мир]]></category>
		<category><![CDATA[Азія]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[дипломатія]]></category>
		<category><![CDATA[зброя]]></category>
		<category><![CDATA[Індо-Тихоокеанський регіон]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[міжнародні відносини]]></category>
		<category><![CDATA[саміт]]></category>
		<category><![CDATA[Сі Цзіньпін]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Тайбей]]></category>
		<category><![CDATA[Тайвань]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wian.top/20260516/tajvan-vidpoviv-trampu-pislya-samitu-z-si-czzinpinom.html</guid>

					<description><![CDATA[<p>Після завершення дводенного американо-китайського саміту в Пекіні Тайбей вирішив чітко позначити свою позицію. Заступник міністра закордонних справ острова заявив, що Тайвань має зрозуміти &#171;справжній зміст&#187; висловлювань Трампа &#8212; натякнувши, що&#8230; </p>
<p>Сообщение <a href="https://wian.top/20260516/tajvan-vidpoviv-trampu-pislya-samitu-z-si-czzinpinom.html">Тайвань відповів Трампу після саміту з Сі Цзіньпіном</a> появились сначала на <a href="https://wian.top">wian.top</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]"><strong>Після завершення дводенного американо-китайського саміту в Пекіні Тайбей вирішив чітко позначити свою позицію. Заступник міністра закордонних справ острова заявив, що Тайвань має зрозуміти &laquo;справжній зміст&raquo; висловлювань Трампа &mdash; натякнувши, що паніка передчасна, але пильність зайвою не буде.&nbsp;</strong></p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Тема виникла не випадково. У п&#8217;ятницю, 15 травня, після саміту з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні Трамп заявив, що ще не вирішив, чи продовжувати великі продажі зброї Тайваню. Це одразу викликало занепокоєння в Тайбеї, адже американська зброя є наріжним каменем оборонної стратегії острова.</p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]"><strong>Китай &mdash; єдина загроза, а не арбітр</strong></p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Тайбей назвав Пекін &laquo;єдиною загрозою для регіонального миру та стабільності&raquo; й вказав на систематичні військові провокації з боку Китаю. Окремо МЗС острова підкреслило принципову річ: Пекін не має права висувати будь-які претензії від імені Тайваню на міжнародному рівні.&nbsp;</p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Це пряма відповідь на слова Сі Цзіньпіна, який під час саміту заявив, що тайванське питання є найважливішим у китайсько-американських відносинах і що неправильний підхід Вашингтона може спровокувати збройний конфлікт між двома наддержавами.</p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]"><strong>Трамп між двома берегами</strong></p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Американський президент зробив резонансну заяву після завершення переговорів: він не прагне, щоб Тайвань проголошував незалежність. На пряме запитання журналістів про можливість військового зіткнення між США та Китаєм через острів Трамп відповів заперечно, додавши, що Сі Цзіньпін, на його думку, не хоче війни.&nbsp;</p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Водночас американська сторона залишила простір для маневру. Аналітик Куо Ю-жень з Інституту політичних досліджень припустив, що Трамп може відкласти затвердження нового пакету зброї до вересня &mdash; до планованого візиту Сі до Вашингтона.&nbsp;</p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]"><strong>Правовий фундамент, який нікуди не зник</strong></p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Попри дипломатичну невизначеність, юридична база залишається незмінною. Попри відсутність офіційних дипломатичних відносин, США є найважливішим міжнародним партнером Тайваню. Вашингтон зобов&#8217;язаний згідно із Законом про відносини з Тайванем постачати зброю острову.&nbsp;</p>
</div>
</div>
<div>
<div class="standard-markdown grid-cols-1 grid [&amp;_&gt;_*]:min-w-0 gap-3">
<p class="font-claude-response-body break-words whitespace-normal leading-[1.7]">Тайбей, судячи з усього, робить ставку саме на цей закон &mdash; і на те, що слова Трампа в Пекіні були радше риторичним жестом на адресу Сі, ніж реальною зміною курсу.</p>
</div>
</div>
<p>Сообщение <a href="https://wian.top/20260516/tajvan-vidpoviv-trampu-pislya-samitu-z-si-czzinpinom.html">Тайвань відповів Трампу після саміту з Сі Цзіньпіном</a> появились сначала на <a href="https://wian.top">wian.top</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wian.top/20260516/tajvan-vidpoviv-trampu-pislya-samitu-z-si-czzinpinom.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
