За оцінкою експерта, підготовка до попередньої атаки тривала орієнтовно 10 днів. Це означає, що після запусків у Росії міг залишитися достатній запас для повторення масштабного удару в короткі строки.

Чому Росія може швидко повторити атаку

Долінце звернув увагу на співвідношення між темпами роботи російського військово-промислового комплексу та кількістю засобів, використаних під час останнього обстрілу. На його думку, витрачений ворогом арсенал не відповідав обсягу, який Росія могла виготовити за приблизно десятиденний період підготовки.

Саме тому експерт не виключає, що спроба нового масованого удару може відбутися без тривалої паузи. Російська армія, за цією оцінкою, не втратила ресурсу для продовження ракетно-дронових атак.

Ураження пускових установок поки не змінює ситуацію

Російські сили, на переконання Долінце, адаптували свою логістику до роботи української розвідки. Зокрема, противник враховує періодичність спостережень із космосу та організовує перекидання техніки маршрутами, які мають зменшити ризик її виявлення.

Переміщення пускових засобів стали менш помітними, а інформація про їхнє знищення чи пошкодження останнім часом стосувалася лише кількох епізодів. За словами експерта, такі втрати не мають істотного впливу на загальні спроможності РФ, оскільки вона володіє великою кількістю відповідних систем.

Відчутне послаблення можливостей ворога, на думку Долінце, вимагало б ураження десятків пускових установок у стислі строки. Поодинокі удари такого результату не забезпечують.

Росія розвиває реактивні засоби ураження

Фахівець із військових радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомляв, що Росія працює над розвитком реактивних ракет. Частину таких засобів окупаційні війська вже застосовують у війні проти України.

Серед прикладів він назвав «Бандероль» — недорогу російську реактивну ракету. Водночас «Герань-5», за його оцінкою, фактично вже є ракетою, а не звичайним безпілотником.

Бескрестнов пояснив, що РФ враховує перспективу появи в України реактивних перехоплювачів. У відповідь російська сторона намагатиметься й надалі вдосконалювати реактивні БпЛА. Україна, зі свого боку, розвиватиме реактивні ракети-перехоплювачі для протидії таким загрозам.

Атаки 8 вересня: Київ, Одещина та поїзд Київ—Суми

У ніч на 8 вересня російські війська атакували Київ балістичними ракетами. Внаслідок удару загинули двоє людей, ще 10 жителів міста постраждали. П’ятьох поранених доправили до лікарень, двоє з них перебували у тяжкому стані.

Того ж дня окупаційна армія завдала удару по ринку в передмісті Одеси. За повідомленнями ЗМІ, йшлося про промислово-товарний ринок «7 кілометр», який належить до найбільших у Східній Європі.

Також 8 вересня російські війська двома безпілотниками цілеспрямовано атакували пасажирський поїзд Київ—Суми. Обидва влучання сталися на під’їзді до Сум. Люди не постраждали.

Що відомо про Богдана Долінце

Богдан Долінце — український експерт із питань транспорту та авіаційної сфери. Його спеціалізація охоплює авіаперевезення, логістику, транспортну інфраструктуру та паливне забезпечення галузі. Він також коментує ситуацію на ринку авіаційного пального, тенденції європейської і світової авіації та вплив геополітичних чинників на перевезення.

Сообщение РФ готує ще один масований удар по Україні: названо терміни нової атаки появились сначала на wian.top.

Федоров не переїжджатиме до Італії: його основна робота залишатиметься в Україні та буде пов’язана з проєктами, спрямованими на посилення оборони держави й залучення міжнародних ресурсів.

Консультації щодо технологій сучасної війни

Про початок роботи Федоров повідомив після першої зустрічі з Крозетто в межах міжнародної поїздки своєї команди. Поїздка присвячена розвитку нових проєктів у цифровізації та defense tech.

Ексміністр подякував італійському посадовцю за підтримку, довіру та пропозицію долучитися до роботи як радник з оборонних інновацій. У новій ролі він має допомагати Італії розвивати технології війни нового покоління, посилювати оборонну сферу та пристосовуватися до нових глобальних безпекових викликів.

На робочій зустрічі обговорили дрони, автономні системи, протиповітряну оборону і формування defense tech-екосистеми. За словами Федорова, українська команда готова ділитися з міжнародними партнерами досвідом технологічної війни.

Основний фокус Федорова залишиться в Україні

Федоров наголосив, що робота радником італійського міністра не змінює його головного пріоритету. Він продовжить працювати в Україні над ініціативами, які зміцнюють національну оборону та допомагають залучати ресурси від партнерів.

Він також заявив, що майбутнє оборони належить державам, здатним оперативно випробовувати та масштабувати нові рішення, поєднуючи технології з потужним виробництвом. На його переконання, український досвід може стати підґрунтям для нової оборонної моделі Європи.

Пропозиція Крозетто після відставки з Міноборони

Пропозицію від очільника італійського Міноборони Федоров отримав після відставки з посади міністра оборони України. Раніше він не коментував заяву Крозетто про можливе призначення.

23 липня Володимир Зеленський повідомив, що пропонував Федорову посаду віцепрем’єр-міністра з військових новацій і наголосив, що той залишається в команді. У відповідь Федоров заявив, що не погоджується на жодну із запропонованих президентом посад у державному секторі, оскільки вважав посаду міністра оборони однією з тих, що реально визначають перебіг війни.

Сообщение Федоров став радником міністра оборони Італії Крозетто появились сначала на wian.top.

За наявними даними, кубинська сторона розглядає конкретні сценарії ударів — по американській військовій базі в Гуантанамо, кораблях ВМС США та місті Кі-Вест у штаті Флорида.

Крім того, навесні поточного року Гавана звернулася до Москви з проханням про додаткові поставки безпілотників та іншої військової техніки.

У Вашингтоні отриману інформацію розцінюють як потенційний привід для військових дій

Сообщение Куба придбала понад 300 безпілотників у Росії та Ірану і розглядає їх застосування проти США появились сначала на wian.top.