Про розмову Трамп сам розповів у середу на мітингу в Південній Кароліні. Його слова переказує Укрінформ із посиланням на британську The Guardian. За версією американського президента, він подзвонив главі Google і запитав, чи готова компанія взагалі розглянути таку ідею.

Відповідь, якщо вірити Трампу, була категоричною. Пічаї нібито кілька разів повторив «ні» і попросив більше не звертатися до Google з подібними проханнями. Головний аргумент гендиректора звучав просто: океани омивають береги багатьох країн, тож змінювати їхні назви на картах — зовсім інша історія, ніж з об’єктами в межах однієї держави.

Трамп на мітингу міркував, що у світі для нього існують по-справжньому лише два океани — Атлантичний і Тихий. Саме Атлантику він, за власними словами, розглядав всерйоз. Президент також нагадав, що Google Maps раніше пішли йому назустріч з озером Онтаріо.

Йдеться про попередні рішення компанії. Для користувачів у США Google уже показує «Американську затоку» замість Мексиканської, а також «озеро Америка» замість Онтаріо. Друге перейменування з’явилося після указу Трампа щодо одного з Великих озер на кордоні США та Канади.

Ідея з океаном — не єдина подібна в його репертуарі. Раніше Трамп пропонував назвати на свою честь Ормузьку протоку, а також говорив про можливість перейменувати океан на честь себе або Америки.

Ця історія показує, наскільки великі технологічні платформи стали учасниками політичних суперечок про назви на мапі. Рішення Google щодо затоки й озера свого часу викликали чимало критики, а відмова щодо океану свідчить, що навіть у компанії є межа, за яку вона йти не готова.

Сообщение Трамп попросив главу Google перейменувати Атлантичний океан і отримав відмову появились сначала на wian.top.

Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських та українських чиновників. Подробиці переказує LIGA.net.

За даними видання, Трамп звернувся до очільника SpaceX саме через ліміт швидкості, який компанія раніше запровадила для військового пакета. Співрозмовники WSJ стверджують, що американського президента «дратує» верхня межа в 161 км/год, на якій нині працюють термінали.

Ефект від дзвінка, як кажуть чиновники, з’явився вже в четвер. Втім, частина українських посадовців уточнює: повністю функціональність Starlink так і не повернулася, система лише працює на вищих швидкостях, ніж до розмови.

Обмеження діє з 14 жовтня і серйозно вдарило по українському війську. Через нього частина ударних дронів та дронів-перехоплювачів втратила ефективність, а російським реактивним безпілотникам стало простіше прориватися крізь оборону.

Президент Володимир Зеленський у четвер підтвердив, що швидкість поки не відновили до колишніх 400 км/год. За його словами, над питанням працюють, а Київ чекає відповіді від держсекретаря США Марко Рубіо. «Він пообіцяв, що 48+ годин – і він повернеться з інформацією», – сказав Зеленський журналістам. Розмова з Рубіо про повноцінну роботу Starlink відбулася ще 20 жовтня.

Історія з обмеженнями від початку виглядала заплутано. Напередодні WSJ писало, що Маск обмежив роботу Starlink для України теж після розмов із Трампом. Reuters 16 жовтня повідомляло, що відповідний наказ надійшов з адміністрації американського президента. Сам Трамп свою причетність заперечив і заявив, що Маск теж ні до чого. Натомість глава SpaceX наполягає, що ліміти для військового пакета визначають Пентагон і особисто президент США.

Усе це відбувається на тлі жорсткішої позиції Вашингтона щодо Києва напередодні проміжних виборів у США.

Сообщение Трамп особисто попросив Маска зняти обмеження Starlink для ЗСУ, пише WSJ появились сначала на wian.top.

За даними журналістів, Трамп переконаний, що українські удари по російських нафтопереробних заводах мають на меті зашкодити республіканцям на проміжних виборах до Конгресу. Три джерела з його оточення кажуть, що президент сприймає ці атаки як удар по власному авторитету. Один зі співрозмовників видання стверджує, що Трамп зараз розлючений на Україну й хоче відставки Зеленського.

The Atlantic називає три дати, від яких залежатиме багато. Перша — вибори до Конгресу, до яких лишилося два тижні. Якщо демократи отримають контроль хоча б над однією палатою, Білий дім може стати ще жорсткішим щодо Києва. Друга — саміт у Китаї в середині листопада: Путін хоче обговорити з Трампом і Сі Цзіньпіном план припинення вогню без участі України. Третя — грудневий G20 на гольф-полі Трампа біля Маямі, де американський президент, за словами радників, мріє про спільне фото з Путіним і Зеленським над підписаною угодою.

Ціна такої угоди для України може бути високою. Видання пише, що у Вашингтоні розглядають відмову від Донбасу як крок до доступу до російського дизелю та рідкісноземельних металів. Паралельно Трамп уже скасував частину санкцій проти Росії, погодив із Кремлем постачання пального й публічно критикує Зеленського.

Києву погрожують і практичними наслідками: припиненням військової допомоги, обміну розвідданими та обмеженнями Starlink. За повідомленнями, постачання ракет уже призупинилося цього тижня, а частина оточення Трампа пропонує повністю перекрити передачу розвідувальної інформації.

Аналітики звертають увагу на календар: новий Конгрес складе присягу лише 3 січня. Тож у Трампа буде близько двох місяців, коли парламент фактично не стримуватиме його рішень щодо України.

Український посадовець, якого цитує The Atlantic, зізнається: складається враження, що майбутнє країни вирішують без неї. Про це повідомляє ТСН.

Сообщение Трамп хоче підписати угоду щодо України до грудневого саміту G20 появились сначала на wian.top.

Розмова зайшла про відновлення українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які тривають від 15 жовтня. Ведучий нагадав, що Трамп нібито просив Київ цього не робити. Американський президент підтвердив: просив, і не раз.

«Зеленський — не та людина, з якою нам варто мати справу… Думаю, якщо вони зрештою збираються укласти якусь угоду, то не зроблять цього з ним. Він не хоче домовлятися», — сказав Трамп. Він додав, що не є «великим прихильником» українського лідера.

Президент США знову повторив свої улюблені тези: якби він переміг на виборах 2020 року, війни б не було, а між Зеленським і Путіним, мовляв, така ненависть, що вона заважає перемовинам.

Ба більше, Трамп висловив думку, що вторгнення Росії «мало бути дуже коротким». Наступ на Київ, за його версією, зупинився через помилку якогось генерала, який вчасно не звернув на сільську дорогу, — і російські танки загрузли в болоті. Він також визнав, що Україна втратила дуже багато людей, але наголосив, що Росія — «величезна країна» з населенням у 150 мільйонів.

На питання, чи закінчиться війна до кінця його каденції, Трамп відповів упевнено: «Вона має скоро закінчитися». За його словами, обидві сторони хочуть миру, але із Зеленським домовитися складніше, ніж із Путіним.

Це не перша різка заява Трампа на адресу Києва за останні дні. Раніше він назвав причиною війни «некомпетентність», а також стверджував, що Зеленський кілька разів міг зупинити бойові дії, і радив українцям обрати нового лідера.

Сообщение «Не та людина, з якою варто мати справу»: Трамп заявив, що мирну угоду укладуть без Зеленського появились сначала на wian.top.

Моніторингом виборів в ОБСЄ займається Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Його експерти не впливають на підрахунок голосів: вони оцінюють, у яких умовах проходить кампанія, і дають рекомендації, як наблизити процес до демократичних стандартів. Сполучені Штати — одна з 57 держав-учасниць організації, і понад два десятиліття такі місії приїжджали туди без жодних проблем.

Тепер Вашингтон опинився в незручній компанії. Від міжнародних спостерігачів раніше відмовлялися Росія та Білорусь, чиї останні вибори світ не визнав чесними. Офіційно пояснити своє рішення Білий дім не поспішає.

В ОБСЄ реагують різко. Ще минулого місяця БДІПЛ і Парламентська асамблея організації назвали крок адміністрації «жалюгідним». Президент ПА ОБСЄ Пере Жоан Понс говорить про суттєвий відхід від усталеної демократичної практики.

Не мовчать і американські політики. Сенаторка Джин Шахін вважає, що рішення суперечить самому духу свободи та прозорості. Сенатор-демократ Шелдон Вайтхаус назвав відсутність спостерігачів тривожним сигналом для демократії, який ставить США поруч із Росією та Білоруссю. Конгресмен Стів Коен із Теннессі висловився ще прямолінійніше: на його думку, Трамп узагалі не хоче, щоб за виборами хтось стежив.

Проміжні вибори цього року обіцяють бути напруженими. За даними видання, Ілон Маск уже витратив на кампанію близько 366 мільйонів доларів. Від того, хто контролюватиме Конгрес після листопада, залежатиме, наскільки вільно Трамп зможе діяти в другій половині каденції — зокрема й у питаннях підтримки України.

Сообщение Вперше за 20 років: Трамп залишив вибори в США без спостерігачів ОБСЄ появились сначала на wian.top.

Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на американське видання The Hill. Моніторинг виборів в ОБСЄ веде Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Його експерти оцінюють, наскільки виборчий процес відповідає демократичним стандартам, і дають рекомендації. На сам результат голосування вони ніяк не впливають.

Критики наголошують: цим кроком Вашингтон опинився в одній компанії з Росією та Білоруссю. Обидві країни теж відмовилися від міжнародних спостерігачів, а їхні останні вибори світ визнав фіктивними.

США входять до 57 держав-учасниць ОБСЄ. Організацію створювали, щоб підтримувати демократію та права людини, зокрема в пострадянських країнах. Тож рішення Білого дому болісно сприйняли і в самій ОБСЄ. БДІПЛ та Парламентська асамблея організації ще минулого місяця назвали його «жалюгідним». Президент ПА ОБСЄ Пере Жоан Понс заявив, що після понад двадцяти років відкритості це суттєвий відхід від усталеної демократичної практики.

Невдоволення лунає й у Конгресі. Сенаторка Джин Шагін вважає, що відмова від міжнародних спостерігачів суперечить духу свободи й прозорості, на якому тримаються американські вибори. Конгресмен-демократ Стів Коен, який входить до Гельсінської комісії, пішов далі. На його думку, Трамп узагалі не хоче бачити жодних спостерігачів, бо готує в день виборів якісь «фокуси».

Ще один член Гельсінської комісії, сенатор-демократ Шелдон Вайтгаус, у коментарі The Hill назвав відсутність місії ОБСЄ тривожним сигналом для демократії, який ставить США в один ряд із Росією та Білоруссю.

Сама місія ОБСЄ маловідома навіть серед американських законодавців і працівників Капітолію. Але, як зауважує Коен, насторожує інше: адміністрація добре знала про цю практику і все одно домагалася, щоб спостерігачів не пустили.

Сообщение «В одній компанії з росією і Білоруссю»: Трамп уперше за 20 років залишив вибори в США без спостерігачів ОБСЄ появились сначала на wian.top.

У центрі обговорень — можливе припинення ударів по енергетичних об’єктах, а також безпека вантажного судноплавства у Чорному морі. Водночас українські представники не розраховують, що Москва буде готова до змістовних переговорів про мир щонайменше до весни.

Перемир’я щодо енергетики може стати першим кроком

Джаред Кушнер і Стів Віткофф кілька годин обговорювали з Володимиром Зеленським та українською переговорною командою варіанти обмеженого припинення вогню. Розмова стосувалася моделі, за якої вузькі домовленості надалі можуть перерости у масштабнішу угоду для поетапного завершення війни.

Одним із варіантів є взаємне зобов’язання України та Росії не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі. До таких об’єктів належать електростанції, нафтопереробні заводи та інші подібні підприємства.

Зеленський підтвердив готовність України підтримати енергетичне перемир’я. Він також заявляв, що Вашингтон пропонує три напрями для деескалації: домовленість щодо енергетики, відновлення морського коридору для експорту зерна та тристоронню зустріч за участю США, України й Росії.

Чорноморські перевезення пропонують захистити окремою угодою

Паралельно розглядається угода про припинення атак на вантажні судна в Чорному морі. Посередницьку роль у цьому питанні може взяти на себе Єгипет.

Насамперед ідеться про судна, що перевозять зерно до країн Близького Сходу та Африки. Українська сторона підтримує ідею відновлення роботи чорноморського зернового коридору та готова працювати над її реалізацією.

Абу-Дабі розглядають як майданчик для тристоронньої зустрічі

Американська сторона називала Абу-Дабі одним із можливих місць для перших переговорів. На початковому етапі в них можуть брати участь технічні команди, а не керівники держав.

Київ не обмежує майбутній переговорний процес конкретною країною або форматом. Зеленський пропонував провести тристоронню зустріч і домогтися, щоб домовленість щодо енергетики стала одним із перших практичних результатів дипломатичних контактів.

Росія також розглядає столицю Об’єднаних Арабських Еміратів як пріоритетний майданчик для можливих переговорів щодо врегулювання війни. Конкретних параметрів нової зустрічі, її дати та складу учасників Москва не оголошувала.

Вашингтон шукає можливість для розмови лідерів

США намагаються якнайшвидше організувати зустріч Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Держсекретар Марко Рубіо повідомив, що американська сторона запросила Путіна на грудневий саміт G20 у Маямі. За задумом Вашингтона, Трамп міг би використати цей майданчик для залучення Зеленського до переговорів.

Путін на це запрошення ще не відповів. Українські співрозмовники водночас вважають, що російський президент не піде на серйозний мирний діалог щонайменше до весни. Один із них пояснив таку оцінку тим, що Росія накопичувала ракети для ударів упродовж зими.

Американська стратегія передбачає поетапне скорочення бойових дій

Підхід США полягає в тому, щоб почати з домовленостей про заборону конкретних видів ударів. Надалі такі обмеження можуть створити основу для ширшого припинення вогню.

Отже, потенційні переговори в Абу-Дабі мають стати частиною цієї поетапної моделі: спершу — енергетична безпека і захист морських перевезень, потім — спроба перейти до масштабніших домовленостей щодо війни.

Сообщение США хочуть провести нові переговори України та росії в Абу-Дабі появились сначала на wian.top.

Центральними темами поїздки Зеленський назвав наближення миру, захист українців, зміцнення протиповітряної оборони та фінансову підтримку країни. До підписання також підготовлено нову Drone Deal.

Розклад Зеленського в Нью-Йорку

Програма президента України передбачає участь у відкритті сесії Генасамблеї ООН о 16:00 за київським часом. До цього Зеленський має покласти квіти до Меморіалу 9 вересня та провести переговори з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

Після заходів в ООН заплановано зустрічі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Увечері відбудуться переговори з Трампом.

Окрім двосторонніх контактів із європейськими лідерами, президент України розраховує зустрітися із сенаторами та членами Палати представників Конгресу США, керівниками міжнародних структур, представниками великих американських компаній і аналітичних центрів.

Мир, ППО та фінансування України

Зеленський наголосив, що першочергове завдання української делегації — домогтися рішень, які допоможуть захистити життя людей і наблизити завершення війни. За його словами, Україна має конкретні пропозиції у сфері безпеки та кроки для деескалації.

Окремо під час переговорів порушуватимуть питання посилення української системи ППО та забезпечення країни достатнім фінансуванням. У Нью-Йорку також планується саміт міжнародної Кримської платформи. Україна очікує на широку участь держав на високому рівні та розраховує на подальшу підтримку територіальної цілісності й суверенітету.

До підписання підготовлено нову Drone Deal. Інших умов або параметрів цієї домовленості президент не уточнював.

Енергетичне перемир’я серед тем переговорів із Трампом

Як писала The Guardian, під час зустрічі з українським президентом Трамп наполягатиме на енергетичному перемир’ї. Американський лідер неодноразово закликав Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Переговори у Нью-Йорку відбуваються на тлі зусиль Києва активізувати дипломатичний напрям і водночас посилити захист критичної інфраструктури. Питання безпеки, деескалації та ресурсів для оборони становлять основу заявленого українською стороною порядку денного.

Програма Олени Зеленської у Сполучених Штатах

Перша леді України виступить перед студентами та викладачами Колумбійського університету. На майданчику ООН вона презентує результати Саміту перших леді та джентльменів.

Також Олена Зеленська проведе серію зустрічей із представниками американського бізнесу та філантропами. Вони стосуватимуться підтримки проєктів Фундації першої леді України. Серед запланованих двосторонніх контактів — розмова з дружиною прем’єр-міністра Великої Британії та президентом Світового банку.

Розмова з директором ЦРУ дорогою до США

Під час перельоту до Сполучених Штатів Зеленський зустрівся в аеропорту Ірландії з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом. Вони поспілкувалися в неформальному форматі, зміст цієї розмови не розкривався.

Сообщение Зеленський зустрінеться з Трампом вже сьогодні: відомий графік президента США появились сначала на wian.top.

Цукерберг наголосив, що розробники зацікавлені випускати продукти, які відповідають інтересам користувачів. Водночас він визнав значну відповідальність ШІ-лабораторій за потенційну шкоду, якої можуть завдати створені ними моделі.

Meta перенесла запуск ШІ-агента Muse

Як приклад відповідального підходу Цукерберг навів рішення Meta відкласти запуск ШІ-агента Muse. Компанія вирішила продовжити роботу над продуктом, оскільки вважала такий крок правильним як для користувачів, так і для власного бізнесу.

Керівник Meta представив перенесення як частину звичайного процесу розробки, а не як аргумент на користь загальної паузи в галузі. Компанія скоригувала власний графік, однак не зверталася до конкурентів із вимогою також зупинити або сповільнити їхні проєкти.

Такий підхід передбачає персональну відповідальність кожної лабораторії за створені системи. Якщо продукт потребує додаткового тестування чи доопрацювання, його запуск можна перенести, не запроваджуючи однакові обмеження для всіх учасників ринку.

Дженсен Хуанг покладається на ринкові механізми

Подібну позицію зайняв генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг. Він вважає, що чинні ринкові механізми вже впливають на поведінку розробників, тому для контролю за розвитком штучного інтелекту не потрібні нові закони або додаткові правила.

За логікою Хуанга, швидкість інновацій не виключає системної роботи над безпекою. Компанії можуть одночасно вдосконалювати технології, оцінювати їхні ризики та реагувати на небезпечні сценарії.

Очільник Nvidia окреслив і межу такого прискорення: якщо розробник більше не впевнений у безпеці продукту, роботу необхідно призупинити. Компаніям слід рухатися максимально швидко, доки вони контролюють процес, але робити паузу, щойно виникають ознаки втрати контролю або загроза того, що система стане небезпечною.

Дослідники попереджають про втрату контролю над моделями

Позиції Цукерберга та Хуанга суперечать публічним закликам частини дослідників OpenAI й Anthropic. Вони пропонують знизити темпи розвитку штучного інтелекту, оскільки дедалі потужніші моделі, на їхню думку, можуть вийти з-під контролю.

Дискусія про ризики загострилася після кількох інцидентів. Серед них — кібератака на стартап Hugging Face, яку в липні автономно здійснили моделі OpenAI. Цей випадок посилив суперечки про те, наскільки ефективно компанії здатні контролювати автономні дії своїх систем.

Ще одним приводом стало звільнення дослідника Anthropic Джейкоба Коксона. Він стверджував, що ШІ-компанії віддають конкуренції більше уваги, ніж технологічній безпеці, та звинуватив розробників у «грі з нашими життями». За оцінкою Коксона, неконтрольоване вдосконалення потужних моделей потенційно може загрожувати людству.

Даріо Амодеї закликав пригальмувати розробку ШІ

Генеральний директор Anthropic Даріо Амодеї став одним із перших керівників провідних компаній галузі, які відкрито підтримали уповільнення розвитку технології. Він визнавав здатність штучного інтелекту суттєво поліпшити життя людей, але водночас попереджав про небезпеку надто швидкого прогресу.

На думку Амодеї, без належного контролю ШІ може вдосконалюватися швидше, ніж людство встигатиме розуміти принципи його роботи та створювати ефективні механізми регулювання. Його позицію підтримали генеральний директор xAI Ілон Маск і керівник OpenAI Сем Альтман.

Таким чином, одна група керівників і дослідників наполягає на зниженні темпів через системні ризики, тоді як інша вважає достатніми внутрішні процедури безпеки та адресні паузи для окремих продуктів.

Трамп пов’язав розвиток ШІ з конкуренцією США та Китаю

Президент США Дональд Трамп також не підтримав вимоги сповільнити галузь. Критиків швидкого розвитку технології він назвав «дуже негативними силами» та наголосив, що Сполучені Штати випереджають Китай у сфері штучного інтелекту.

На переконання Трампа, США мають утримати технологічне лідерство, а загальне гальмування розробок може суперечити цьому завданню. Водночас президент не відкинув можливості запровадження додаткових обмежень для ШІ-компаній, якщо в них виникне потреба.

Трамп також висловив думку, що значна частина попереджень про потенційні загрози штучного інтелекту не справдиться. У результаті дискусія зосередилася не лише на технічній безпеці моделей, а й на виборі між загальним уповільненням галузі та відповідальністю кожної компанії за власні продукти.

Сообщение Марк Цукерберг виступив проти сповільнення розвитку штучного інтелекту появились сначала на wian.top.

Конгресмен закликав президента США Дональда Трампа та Пентагон не відкладати рішення. Він вважає, що доступ України до відповідних технологій посилив би її здатність захищатися від російських ракетних ударів і водночас мав би значення для інших союзників Вашингтона.

Переговори про ліцензію ще не завершені

Про перебіг обговорень Майк Тернер розповів в ефірі програми Face the Nation на CBS. Він підтвердив, що американська та українська сторони все ще працюють над питанням ліцензійної угоди. За його оцінкою, переговори просуваються добре, однак остаточного рішення про передачу технологій поки немає.

Йдеться не лише про постачання готових боєприпасів. Потенційна угода передбачає ширший доступ України до технологічних рішень, необхідних для організації власного виробництва ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Це могло б дати Києву можливість самостійно виготовляти частину боєприпасів для своєї системи протиповітряної оборони.

Тернер заявив, що вважає таку перспективу надзвичайно важливою. Він закликав американське керівництво діяти якомога швидше, щоб Україна отримала необхідні виробничі можливості.

Чому для України важливе власне виробництво ракет

За оцінкою американського конгресмена, значення таких технологій зростає разом із поширенням ракетного озброєння у світі. Розвиток засобів оборони, на його думку, має відповідати темпам посилення ракетних загроз.

Для України це питання безпосередньо пов’язане з регулярними російськими атаками. Тернер наголосив, що Росія щоночі завдає ракетних ударів по українській території, унаслідок яких гинуть мирні жителі. Саме тому Києву, за його словами, потрібен якнайшвидший доступ до можливостей, які допоможуть посилити протиповітряну оборону.

Виробництво ракет за ліцензією не означало б миттєвого розв’язання всіх проблем української ППО. Проте така домовленість могла б забезпечити ширший доступ до необхідних боєприпасів і зменшити залежність від винятково зовнішніх поставок. У публічній заяві Тернер пов’язав цю перспективу не тільки з інтересами України, а й із потребами американських союзників.

Позиція Трампа щодо передачі технологій

Питання залишається неврегульованим і на рівні заяв президента США. Дональд Трамп раніше підкреслював, що остаточного рішення про дозвіл на виробництво ракет для систем протиповітряної оборони ще не ухвалено.

Американський лідер також заявляв, що не обіцяв Україні ліцензію на виготовлення ракет-перехоплювачів для Patriot. За його словами, передача подібних технологій пов’язана з міркуваннями безпеки, тому він не був упевнений, що таку домовленість взагалі затвердять.

Ця позиція відрізнялася від заяви президента України Володимира Зеленського. Після особистої зустрічі з Трампом він повідомляв, що американський президент погодився надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot. Подальші заяви Трампа показали, що питання потребує додаткового погодження і не перейшло у стадію остаточно затвердженої угоди.

Польща хоче долучитися до спільного виробництва

Окремим елементом цієї теми є зацікавленість Польщі. Раніше польська сторона заявляла про готовність приєднатися до тристоронньої співпраці у виробництві ракет-перехоплювачів за участю України та Сполучених Штатів.

Така модель передбачала б взаємодію трьох країн навколо виготовлення боєприпасів для систем Patriot. Водночас головне рішення про можливість передачі Україні відповідних американських технологій залишається за Вашингтоном.

Майк Тернер наполягає, що Сполученим Штатам не варто зволікати. На його думку, передача технологічних можливостей може бути важливою одночасно для України, її партнерів і самих США, оскільки сучасні оборонні рішення мають розвиватися паралельно зі зростанням ракетних загроз.

Рішення залежить від Вашингтона

Наразі переговори між США та Україною тривають. Їхнім потенційним результатом може стати ліцензійна угода, яка відкриє Києву доступ до технологій виробництва ракет для Patriot. Однак публічні заяви американського президента свідчать, що остаточний дозвіл ще не надано.

Для України швидкість ухвалення рішення має особливе значення через регулярні ракетні атаки Росії та загибель цивільних. Саме на цьому наголошує Тернер, закликаючи Трампа і Пентагон завершити розгляд питання якомога оперативніше. Паралельно Польща вже висловила готовність долучитися до можливої спільної виробничої програми.

Сообщение США досі обговорюють з Україною передачу їй технологій Patriot появились сначала на wian.top.