Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія свідомо б’є по великих українських дата-центрах, прагнучи позбавити людей доступу до інформації. Він підкреслив, що від цієї інфраструктури залежить отримання термінових повідомлень про ракетні та дронові загрози, які можуть рятувати життя.

Росія назвала NewTelco та United DC цілями удару

Російське військове відомство повідомило про нібито цілеспрямовану атаку на два київські центри обробки даних — NewTelco та United DC. Там стверджували, що ці майданчики забезпечували трафік українських військових і спецслужб.

Після обстрілу оператор UTELS заявив, що його вузлове обладнання, розміщене в одному з уражених дата-центрів, втратило живлення. Компанія розпочала розгортання резервних каналів і поступове відновлення послуг для абонентів.

Провайдер «Павутина» повідомив про пошкодження кількох об’єктів цифрової інфраструктури. У певний період не працювала майже половина його мережі, були уражені критичне устаткування та лінії зв’язку. Згодом компанія відновила майже всю мережу, задіявши резервне обладнання.

KyivLink також повідомив про ураження технічного майданчика та тимчасову втрату інтернет-доступу частиною клієнтів. Crazy Network заявив про удар по центральному київському дата-центру обміну трафіком: у частини абонентів у Києві, Вінниці та Хмельницькій області зникли інтернет і телефонія. Увечері провайдер повідомив про поновлення доступу в столиці та інших містах. На певний час не працював і сайт телеканалу «Еспресо».

Чому пошкодження дата-центрів позначається на тисячах людей

Дата-центри об’єднують сервери, мережеве устаткування та вузли зв’язку, від яких залежить робота сайтів, онлайн-платформ і провайдерів. Тому виведення з ладу одного такого об’єкта здатне одночасно вплинути на десятки тисяч користувачів — навіть коли кабелі у конкретному будинку чи районі не зазнали ушкоджень.

Для абонентів це означає повну втрату домашнього інтернету або падіння швидкості й нестабільне з’єднання через екстрене перенаправлення трафіку резервними маршрутами. Недоступними можуть ставати сайти й сервіси, чиї сервери розміщені на ураженому майданчику, а також інтернет-магазини, особисті кабінети, корпоративні системи, хмарні рішення та IP-телефонія. Масовий перехід користувачів на мобільний інтернет водночас створює додаткове навантаження на стільникові мережі.

Для бізнесу ризики пов’язані зі збоями серверів, баз даних та внутрішніх систем. Окремою проблемою стає ускладнений доступ до новин, попереджень про повітряні загрози й інших цифрових послуг.

Удар по цифровій інфраструктурі став частиною масованої атаки

Атака на дата-центри відбулася на тлі тривалого масованого удару по Україні. У ніч на 23 вересня російські війська застосували 161 безпілотник різних типів, серед яких було 82 реактивні. Сили ППО повідомили про знищення або придушення 122 повітряних цілей; влучання зафіксували у 18 локаціях.

Удень атаки на Київ не припинилися: росіяни вдарили по фармацевтичному заводу «Дарниця». Унаслідок масованого обстрілу загинули двоє людей, щонайменше 32 дістали поранення. До лікарень доправили 21 постраждалого, троє перебували у важкому стані.

Обстріл стався через кілька годин після переговорів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Серед тем розмови були можливе взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та посилення української протиповітряної оборони. Увечері 23 вересня Україна погодилася на негайне й повне припинення вогню, а 51 держава-член ООН закликала Росію зробити те саме.

Сообщение Росія атакує дата-центри України, намагаючись послабити її цифрову економіку появились сначала на wian.top.

У ніч на 24 травня РФ випустила по столиці 690 засобів ураження — ракети «Кинджал», «Орєшнік», крилаті Х-101 і понад 600 дронів. Прильоти зафіксовано в усіх десяти районах міста.

Ніч з 23 на 24 травня 2026 року стала однією з найтяжчих для Києва за останні місяці. Росія завдала масованого комбінованого удару по столиці, який тривав понад чотири години поспіль і охопив усі без винятку десять районів міста. Про це повідомив голова МВС Ігор Клименко.

За даними Повітряних сил, цього разу ворог застосував принципово інший склад удару: замість імітаційних дронів, які ППО вже навчилася відбивати ефективно, основний акцент зробили на крилатих ракетах Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр». Додатково були запущені дві аеробалістичні ракети «Кинджал», три гіперзвукові «Циркони» та 30 балістичних ракет «Іскандер-М». Вночі також підтверджено застосування «Орєшніка» — удар прийшовся в район Білої Церкви.

«Ворог бив по цивільних об’єктах і культурній спадщині. Цілями стали житлові будинки, школи, музеї. Путін — старий «Орєшнік». Його армія — неадеквати»

— Президент України Володимир Зеленський, звернення 24 травня 2026

Що пошкоджено: об’єкти культури, школи, пошта

Перелік пошкоджених об’єктів у столиці вражає своєю цілеспрямованістю проти цивільної та культурної інфраструктури. Голова МВС Клименко підтвердив близько 50 уражених локацій по місту.

• Національний музей «Чорнобиль» на Подолі — майже повністю знищений. Усі експонати всередині згоріли або залиті водою при гасінні пожежі. Будівля, яку нещодавно відреставрували, отримала критичні пошкодження. У сусідніх будинках вибило вікна, на місці затримали мародера.
• Головпоштамт (Укрпошта) на Майдані Незалежності — пошкоджено прямим влучанням або уламками.
• Національний художній музей України — постраждав від вибухової хвилі. Унікальна колекція і персонал, на щастя, не постраждали.
• Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» — зафіксовано важкі руйнування пам’яток архітектури.
• Школи, МЗС, Київська школа економіки, театр, монастир — пошкоджено під час атаки.
• Гуртожиток у Дарниці — визнаний непридатним для проживання. Мешканців евакуйовано.
• ТРЦ та ринок на Лук’янівці — повністю знищені пожежею. Від більшості кіосків нічого не залишилось.
• 5-поверховий житловий будинок — частина будівлі обвалилась, є постраждалі серед мешканців.

Серед поранених — двоє дітей: 15-річний хлопець та 12-річна дівчинка. Загинули дві жінки — 86-річна та 44-річна киянки. На Київщині в Бучанському та Обухівському районах також загинули двоє чоловіків унаслідок ударів по передмістю.

Зеленський та реакція світу

Президент Зеленський особисто відвідав пошкоджені об’єкти Києва після відбою тривоги. У своєму зверненні він наголосив, що Росія свідомо атакує культурну спадщину і цивільну інфраструктуру, а не лише військові об’єкти.

«Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й інші подібні режими. Розраховуємо на реакцію світу — і що реакція буде не постфактум, а превентивною»

— Зеленський, звернення до США та Європи, 24 травня 2026

Варто нагадати, що ще ввечері 23 травня посольство США у Києві розповсюдило попередження про підготовку масованого удару «протягом наступних 24 годин». Канада та ряд країн ЄС засудили атаку і закликали посилити постачання систем ППО Україні. Деталі міжнародної реакції читайте у розділі «Новини світу».

Чому цей удар особливий: нова тактика РФ

Обстріл столиці в ніч на 24 травня став одним із найбільших за 2025–2026 роки за загальною кількістю застосованих засобів ураження. Аналітики звертають увагу на зміну тактики: росіяни свідомо зменшили частку дронів-імітаторів «Пародія», які вже не так ефективно відволікають українську ППО, і різко збільшили кількість реальних крилатих ракет. Це означає зростання витрат на кожен удар із боку Росії — але й зростання руйнівного потенціалу кожного прильоту.

За даними Генштабу ЗСУ, на фронті в ту ж ніч тривали 248 бойових зіткнень — один із найвищих показників за останні тижні. Росія намагається одночасно тиснути і з повітря, і на суходолі.

Сообщение Росія завдала одного з найпотужніших ударів по Києву: двоє загиблих, понад 60 поранених, знищено музей «Чорнобиль» появились сначала на wian.top.